Главная > Современники > Чорей Наталья > Відчайдушне життя
Чорей НатальяЧорей Наталья

Відчайдушне життя

Я хочу, щоб було темно і туманно, холодно.. І взагалі жовтень. Мені набридло очікувати дні, коли я безтурботно самотня. Немає тих сподівань, коли пропала відвага, Немає тієї надії, коли не існує кохання. Чи боляче нам, коли інші скривдили душу, А потім, кидають у нас брудом найвеличніших фраз Чи боляче опускатися вниз, коли все так гармонійно, Але весь час не працює для вас. Не про нас. Чому люди почали любити страждання І докоряють себе про якісь злі благання? У чому сенс, коли хороший твій друг, Прощає тебе, хоча вірить іншим навкруг. Це життя! І в якийсь момент голову до неба підняєш: «Господи, я все зрозумів, та навіщо так боляче караєш?... » А душа каже:"Змінись!"
19.08.2020 11:59
2
Оцените, пожалуйста, это стихотворение.
Помогите другим читателям найти лучшие произведения.

Только зарегистрированные пользователи могут поставить оценку!

Авторизоваться

© 1134072347

Рейтинг стихотворения

5.0
Оценок: 1
51
40
30
20

Комментарии

Комментариев пока нет. Будьте первым!
Для комментирования авторизуйтесь