> > > Меланхолія

Меланхолія

Сміх крізь сльози…Божевілля… Розум , як вода мутніє… Склавши руки від безсилля, Диким вовком душа виє. Хмара чорна застилає Обрій погляду надії. В мертвій темряві блукаю, Розгубивши тихі мрії. Огортає сумом душу, І кришталь очей тьмяніє. Я кохати не примушу, Та й забути не зумію…
13.05.2018 13:21
83
Добавить в избранное
Оцените, пожалуйста, это стихотворение.
Помогите другим читателям найти лучшие произведения.
СохранитьОтмена
© 1134035351


Рейтинг стихотворения

5.0
Оценок: 8
58
40
30
20

Комментарии

Комментариев пока нет. Будьте первым!
Оставить комментарий