"Вона так його чекала"

Вона просто чекала, І мрію свою берегла. Бо від самотності замерзала А на серці була пустота... Так щиро кохала, Мов зіркаю на небі палала! Та в мить скінчився сміх, Бо душа каменем стала. Від болю вона крачала, Але все в собі тримала Її погляд сумний,і заплакані очі, Вона просто його чекала..._ Спогади про них,надавали сил, Ті яскраві моменти життя... Вросли корінням у серці! Його погляд що манить до себе... А голос лунає як спів!!! Вона ще жива,бо нічого не забуває... Відчуває вона,що і він пам'ятає, Не зважаючи на те,що іншу кохає. Ах, як їй тебе не вистачає... Вірить в надію,що прийде той час! Здійсниться мрія,розтає лід у очах..- А душу зігріє тепло,і в серці запанує добро!!! Та це лише її мрія,та думках надія..! Та знає вона,що нічого не буде.. Але видно в житті так повинно бути, Немає більше сил вже намагатися) Повернути назад, що берегла ... Що дня,і що ночі, Кожну хвилину життя... Вона буде на нього чекати!!!!!