Минає день,минає ніч,
Наше життя не проста річ.
Промайне як одна мить,
Потім згадаєш через роки.
Так хочеться повернутись туди,
Де рідні тобі стежки.
Де здається що все твоє,
Рідний дім,і спів солов’їв.!
Дивна мелодія - спів солов'я.
Голос кохання нічного співця.
Живемо надією на життя достойне
Як минає молодість,промайне і старість.
В думках ми поруч з Батьками,
В думках ми міцно їх обіймаємо,
В думках ми дякуєм за все,
За те чому нас довго вчили.
Не в тому річ що ми самотні,
І у кожного свое життя,
Але в душі ми як діти
Що хочуть материнського тепла!
Ми всі живі,може й горді,може й злі,
Ми всі різні - та не золоті.
У кожного свої плюси та мінуси
Та бійся одного,В своєму житті:
Що твій перший крок,Зробить хтось…
А життя воно таке,промайне і не помітиш
Неначе вчора було 18-цять,начебто й не жив,
Ти згадуєш ті миті,коли не зміг нічого зробити.
А час неможливо зупинити!
Хоч і хочеться все змінити,
Та ніколи не буває пізно_
Буває вже не ПОТРІБНО....
15.12.2017 08:54
111
Оцените, пожалуйста, это стихотворение. Помогите другим читателям найти лучшие произведения.
Только зарегистрированные пользователи могут поставить оценку!
Комментарии