Минула вже 12-цята осінь,
Як назавжди пішов ти від мене,
В світ неземний,де холод і пітьма.
Твоїми словами-я сина повчаю,
Твоїми словами-сонце зустрічаю.
Твоїми словами-я роки проживаю,
Твоїми словами-не втрачаю надії.
Твоїми словами-до віку живу.
Кожного ранку-малюю твій образ,
Кожного ранку-дивлюсь у вікно.
Згадую миті і весь той час,
Але в пам’яті моїй ти один такий.
Веселий,добрий і смішний.
Таточку,ТатусЮ-ти найкращий мій,
Ти для мене мій оберіг.
Так сумно на серці,так важко на душі,
Але радію одному,що бачу у сні.
Важко змиритись з такою бідою,
Але ти завжди будеш зі мною.
05.01.2018 16:30
93
Оцените, пожалуйста, это стихотворение. Помогите другим читателям найти лучшие произведения.
Только зарегистрированные пользователи могут поставить оценку!
Комментарии