Боже...Невже я так сильно кохаю,
Що навіть повітря мені не хватає.
Подих затьмарює очі,_
Жити без тебе,я більше не хочу...
Це не просто кохання,це як сила стехії.
Як буря дощу,і грім серед неба...
І десь вдалі,море у тьмі....
А ти обійми,я цього дуже чекаю.
Моє серце зігріваєш,даруєш тепло...
Ти мене оберігаєш,від поганих думок,
Кохаючи тебе,в мене серце згорає..
А душа з кожним днем,все більше страждає..
Та це не важливо,Бо закохані очі...
Так тихо шепочуть,а губи так ніжно тремтять.
Ти пам'ятаєш ті дні, коли ми палко обіймались?
Я посміхнусь,бо знаю...Що і ти мене кохаєш.....
20.04.2017 08:10
141
Оцените, пожалуйста, это стихотворение. Помогите другим читателям найти лучшие произведения.
Только зарегистрированные пользователи могут поставить оценку!
Комментарии