Мольфар

Де буйно квітне полонина, Де стрімко Черемош тече, Де файно так росте калина, Могутній там мольфар живе. Із віку в вік, по роду йде Потужна сила ця чарівна. Обраного вона сама знайде І буде і рятівна, й катівна. Мольфар – це повелитель гір, Енергії природи, без страху. І хуртовину викличе, повір, І град з дощем, і посуху лиху. Він вміє лікувати всі хвороби, І може зняти порчу і сполох, Й постане рятівником худоби, Із щезником працює він, удвох. Чаклун, чарівник, - то мольфар, Він допоможе долю відшукати, І також зможе відвести удар, Й погане лихо може налякати… Це місце - зветься Буковина, Гуцули там мешкають, одвіку… В місцині тій, де ліса серцевина, Живе мольфар, і буде так довіку!