Як би мені...

Як би ж пощастило мені, І я навчилася в небі літати, Розправила б крила тоді, - Майнула б птахів привітати! Злетіла б вгору, вдалечінь, Мчала б швидко, як стріла, Лунала б моя пісня звідусіль, Про те, що злетіти я змогла! Ширяла, мов би серпокрил, Все небо навкруги було моє! А в серці би все линув спів, Забула б все погане і лихе. Пливла б за обрій, в небокрай, Туди, де спокійнесенько і тихо, Де милий для душі та тіла край, Те місце, де навіки згине лихо! Як би мені дали той шанс… Змогла б піднятися на крила! Тоді б зійшовся мій пасьянс, Й очі світу широко відкрила!