Попiл.

На попіл перетворилось все, - I почуття, й навіть кохання… Вщент догорів вогонь, проте, - Залишилось палке бажання… Жадання, що охоплює цілком, Тіло хтиво запалює та надихає. Що збуджує уголос, не тишком, Від того серце більше завмирає. I так кортить, забувши геть за все, Залишитись в солодкому полонi. Отримать щось важливе, головне, З обмеженнями… але на кордонi… I пристрасно багаття розпалити, Щоб полум'я залишилось довiку. Й повiнь навiть не змогла згасити Iскру, нехай залишиться на втiху... Але залишилася лишень зола, Яку розвiє вiтер незабаром… Все прогорить ущент, дотла… А рештки, - огорне туманом...