День та нiч.

День пройшов, i слава Богу! Так i нiч собi тихесенько мине. Стежина кривуляє вiд порогу, - Най так шляк мене не здожине. Сонечко милує днем мое лице, Вночi ж - мiсяць пестить свiтлом. Вдень я грiюсь сонця промiнцем, А вночi лiтаю я небесним вiтром. Вдень пишу, я - автор та творець, А вночi - протистою нападу лиха. Немає краю вочевидь, це не кiнець Шляху… Початок… Й це не втiха... І подумалось менi якось нараз - Спливає день та нiч спливає… Доба проходить, - швидко, враз, За тижнем - мiсяць пролiтае… Де мiсяць, - там i рiк промчиться, I рiзко всi роки пройдуть, раптово. Так, непомiтно, i життя скiнчиться, А потiм - все почнеться знову…