Одного разу ти зустрів її…
Ти не чекав, ти жив.любив.радів
Саме небо немов віддало її тобі
І відмовитись ти вже не зміг
вона стала тим,
Хто заткнув порожнечу твою..
Неначе розвіявся страшний дим
душу віддав би свою
так потрібна мені у житті
як потрібен їй я
Яке ж то благо, що ти
зустрів ту душу –
гадаєш, любов? А ні - друга життя …
11.05.2017 00:23
98
Оцените, пожалуйста, это стихотворение. Помогите другим читателям найти лучшие произведения.
Только зарегистрированные пользователи могут поставить оценку!
Комментарии