Я сьогодні усміхнена знову, бо с тобою веду я розмову,бо знайшов ти і час і бажання - зачипити мої сподівання. Я не знаю чому? І навіщо? До світанку думки не залишу... Ти хотів - ти досяг, і я знову, буду вести з собою розмову. Я щаслива -Чому? -Я не знаю, це не часто з людьми, а буває. Хай ми друзі - хіба це важливо? Я літаю, спасибі за крила! Мабуть так має бути - нічого, все минає, але проти того...Поки ти пройдеш тихо, як злива, я ще трохи, а буду щаслива!
25.06.2017 17:19
107
Оцените, пожалуйста, это стихотворение. Помогите другим читателям найти лучшие произведения.
Только зарегистрированные пользователи могут поставить оценку!
Комментарии