"Блакитне небо до себе манило"

Блакитне небо до себе манило Були б крила вона б полетiла, У ту далеку безкiнечну даль, Де хмари одягнувшись у вуаль Спостерiгають пильно за землею, На якiй життя бiжить за течiэю- Швидкою, бурхливою, мутною, Сповитою то свiтлом, то пiтьмою. I не встигнеш, не наздоженеш, А зупинишся помреш. Блакитне небо до себе манило Були б крила.....