Залишившись віч на віч з пустотою,
зібравши каву і густий, солодкий дим,
Я зачинився сам в собі без бою,
та скинув свій веселий грим.
Закоханий в безмежне, невідоме небо,
тримтівши від прекрасного жахіття темноти,
Закинув як найдалі своє егоїстичне "его",
я намагаюсь сенс свого життя знайти.
Блукаючи в думках у власній голові,
побачив я твої прекрасні очі.
Вони блистіли, немов би золоті,
а ти сама була Цариця ночі...
19.06.2017 01:04
88
Оцените, пожалуйста, это стихотворение. Помогите другим читателям найти лучшие произведения.
Только зарегистрированные пользователи могут поставить оценку!
Комментарии