На поле впала мертва тишина
Та через мить знов ворог залпом град пуска
І знову крики біль і у товариша відірвана рука
Через хвилину все затихло
Біля мене хтось піднявся…постріл і він відразу впав
Бо там ховався снайпер що мітко в голову влучав
Обличчя й руки все в крові а на душі так боязко мені
Що не почую більш ніколи по весні прекрасні соловїнії пісні
Перед очима постать матері стоїть
А навкруги останній сніг в житті летить
На горизонті живих немає ні душі
Лиш ворог що підходить до окопу
Та не страшно вже мені 2 гранати є в руці
Нехай своє життя віддам але я пропуску цим покидькам не дам
Підриваюся з скаженими очима щє мить і вже мене не буде
Але моя чудова Україна моє імя ніколи не забуде
20.06.2017 18:49
88
Оцените, пожалуйста, это стихотворение. Помогите другим читателям найти лучшие произведения.
Только зарегистрированные пользователи могут поставить оценку!
Комментарии