Чекаю

Моя війна сама з собою не мною розв'язана була Живу на сам відчаю, болю чекаю іскорки тепла… Моя душа поклала зброю, а я борюся за полон, Чекаю мить, годину з морем, реве та стогне дикий Дон… Порве мене на кров, на частки, не ним покрещена була… Чекаю знову про себе згадки, і з криком вирину я з дна… Я хочу знов, ізнов жива я, годину, мить куди лечу?... Пташок зі мною поруч зграя, чекає скоро я втечу… Втечу назавжди, знов зіграю на сонці щирості санет, І десь далёка небокраю віддам останній свій білет…