"Ти така прекрасна, мила"

Ти така прекрасна, мила, Наче б то у сні, Що за смута оповила Очі ті ясні? Ніби пава виступаєш Поміж злих троянд, Ти сумуєш та й не знаєш, Як я покохав. Що з тобою мила, люба? Хто тебе згубив? Той, хто в серці сіяв смуту, Хто до зір водив? Моя біла лебедице, Уві снах своїх Не кидайся до криниці, Вийди на поріг. Я тобі всміхнусь ласкаво, Й ти всміхнись на мить, Потім слізьми зросиш рану, Хай собі болить. Хай ти болем проростаєш, То така краса! Ти сумуєш та й не знаєш, Як я покохав.