Біда

Не роби мені боляче, чуєш? Не роби, бо мене ж бо не стане, Я тебе зацілую руками.. Ти мене геть усю пошматуєш. Зацілую тебе і заплачу, Пригорни лиш до себе, благаю, Я усе в цьому світі здолаю, Я біду переможу незрячу. Витирай простирадлом ті очі, Що від вуст твоїх будуть солоні, Доки я зігріваю долоні У страшні і пронизливі ночі. Знову небо так тихо сміється, Лиш воно своїм сяйвом рятує, Лиш воно, вкотре, може почує, Як знесилено серце заб'ється.