"Подих свій затамувала під вікном квітнева ніч"

Подих свій затамувала Під вікном квітнева ніч, Завмерла, засумувала Порожнечею узбіч. Пліч-о пліч, поодинока, Заглядає в очі склом, Мовчазлива і глибока, Запашна парким теплом… Я, засмучений, до ранку, Із сльозами на очах, Все гадаю про коханку І взаємні почуття.