Захід сонця яскравий,
Виблискує в небі слухняний,
Світлом вабить кришталевим,
Низенько над землею,
Смачний запах яблуневий.
Пів світу золотом засяє!
Так тихо стелиться в далі,
Наче з небом розмовляє.
Дихнути навіть вітер не посміє,
Бо незабаром всюди вже стемніє
Так тепло нам сьогодні на душі.
Так легко пишуться вірші.
Яка природа в нас багата!
Яка чарівна і жива.
Мальовнича і квітуча,
Жито і пшениця запашна.
Не будьмо ми байдужі,
Ми всі рідні не чужі.
На рідну землю ніч прийшла,
Останній промінь сонця вдалині,
Рожевий колір устиляє покривалом,
Вабить яскравим своїм овалом.
Пейзажів обриси розмиті,
Місяць вийшов на орбіту.
Так гарно в небі зорі запалали,
До теплих ліжок закликали.
Десь дзвінко спів лунає,
Це звуки колискових у саду,
Матері дітей вкладали,
В сни яскраві проводжали!
p.s.Ignatova.A
04.05.2020 23:35
10
Оцените, пожалуйста, это стихотворение. Помогите другим читателям найти лучшие произведения.
Только зарегистрированные пользователи могут поставить оценку!
Комментарии